Українська мова

5клас
ФОНЕТИКА, ГРАФІКА, ЦИКЛ УРОКІВ


Мета:             сформувати уявлення учнів про фонетичну систему україн­ської мови; визначити місце фонетики в системі науки про мову; вчити учнів розрізняти голосні та приголосні звуки; розвивати навички орфоепічної грамотності учнів, фоне­тичний слух; виховувати пізнавальний інтерес до мови.
 Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, епіграф на дошці, пам’ятки «Як працювати в гру­пі»,   «Складання сенкана», картка самооцінки, комп'ютер.
 Форми роботи: групова, фронтальна, індивідуальна.
Методи роботи: слово вчителя, евристична бесіда, самостійна творча рот- бота, інтерактивний метод «Мікрофон», метод «Сенкан», «Вільне письмо».
Як дерево починається з кореня, так слово починається зі звука.
Олексій Довгий
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Емоційна підготовка учнів до роботи на уроці.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Мотивація навчальної діяльності учнів
1. Читання тексту вчителем
У 1928 році в Парижі відбувся конкурс мов, що мав на меті визна­чити, яка мова найдоброзвучніша. Зачитували тексти різними мовами — тими, якими спілкується значна кількість людей, і тими, які належать до маловідомих. Звучали на конкурсі і вірші Т. Г. Шевченка. Серед чо­тирьох переможниць конкурсу українська мова посіла третє місце після французької та італійської, залишивши після себе мову фарсі (перську). Так журі конкурсу оцінило мелодійність, виразність, пісенність нашої мови, яка відзначається багатством і чистотою звуків.
    Про що говорить цей факт?
    Яка мова є рідною для кожного українця? Яку роль виконує мова в житті людини?
2.   Складання сенкана до слова «мова» (див. додаток № 1)
Мова.
Чарівна, мелодійна, рідна, вишнева, солов'їна.
Лунає, дзвенить, плекає, навчає.
Я люблю тебе, рідна мово!
Ти українського народу є основа.
  Мова  -  це найважливіший засіб людського спілкування, пізнання світу. Саме мова єднає мільйони сучасників і попередні покоління у велику родину — народ. Саме тому кожна людина повинна шанувати і вивчати рідну мову. Більш детально займаються вивченням мови, її походження, будови вчені-мовознавці. А наука, яка вивчає, мову називається мово­знавством.
-          3 яких двох слів утворена назва цієї науки?
-      Давайте пригадаємо, які розділи мовознавства нам відомі? (Роз­гляд таблиці)
Розділи науки про мову

Фонетика
В
И
В
Ч
А
Є
звуки мови
Графіка
знаки письма
Орфоепія
правила вимови
Орфографія
правопис, систему правил написання слів
Лексикологія
словниковий склад мови
Фразеологія
лексичне значення фразеологізмів (стійких сполу­чень слів)
Лексикографія
закони укладання словників
Будова слова
частини, з яких складається слово
Словотвір
способи створення слів
Граматика
морфологію та синтаксис
Морфологія
частини мови
Синтаксис
будову словосполучень і речень
Пунктуація
правила вживання розділових знаків
Стилістика
особливості мовних стилів

-         З яким розділами ми вже знайомі?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Цілепокладання
Фонетика (від грец. phonetikos звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчається звуковий склад мови.
Отже, це фонетика. Зверніться, будь ласка, до таблиці і спробуйте передбачити, над чим ми будемо працювати на сьогоднішньому уроці (діти говорять можливі варіанти, які записуються на дошці). Наприкінці уроку ми повернемося то тих записів і перевіримо, чи справдились ваші передбачення.
ІV. Сприймання та осмислення матеріалу
1. Евристична бесіда
Зверніть увагу на епіграф, записаний на дошці. Як ви розумієте зміст цих слів?
Дійсно, кожне слово починається зі звука. Наша мова — потік зву­ків. Кожен звук, узятий окремо, нічого не означає. Але зі звуків скла­даються слова. А слова утворюють речення, за допомогою яких ми висловлюємо свої думки.
У природі безліч звуків, але лише звуки мови утворюють слова.
  Розгляньте схему. Спробуйте її пояснити.


                                                                  Звуки мови
             гуркотіння грому                                                                Крики
             цвіркання                                  Звуки                  кашляння
            шарудіння листа                                                                  свист
           плескіт хвиль                                                                       хропіння
                                                                  шум вітру

2. Робота з підручником
Виконайте впр. 172. на с. 84. Сформулюйте і запишіть основну думку  тексту в зошит, використовуючи подану схему:
Звук --> Слова —> Мова —> Думки.
3.        Слово вчителя

і
Зверніться до рубрики «Запам’ятаймо».
 Звук - найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо і чуємо. Звуки людської мови, як і будь-які інші звуки, є результатом коливання. Саме ці коливання сприймає наше вухо. Звуки мови творяться мовними органами людини, до яких належать: зуби, язик, губи, піднебіння, гортань, голосові зв'язки. Зверніться до пам’ятки «Чарівними  стежками звуків і слів», яка лежить у вас на партах. Опрацюйте таблиці мро голосні та приголосні звуки і складіть по п’ять запитань до даної теми.
4.Гра «Ти – мені, я - тобі»
Діти ставлять  питання одне одному про голосні та приголосні звуки,
підтверджуючи відповіді прикладами.
5. Робота в парах  (вир. 175 письмово).
6. Робота в малих групах  (див. додаток № 2)
Кожна група  одержує картку із завданням. Спікер зачитує завдання, організовує порядок виконання, заохочує групу до роботи, підбиває підсумки роботи, визначає доповідача. Доповідач чітко висловлює думку групи.
Картка 1
Прочитайте уривок. Пригадайте, з якого він твору, хто його автор? Випишіть слова з одним, двома, трьома, чотирма голосними. Чим від­різняються голосні звуки від приголосних? Які автор вживає слова для характеристики головної героїні?
Вона була останньою.
Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було то­ді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона була найменшою в родині, «мізинчиком». Її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була манісінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, слухняна, роботяща. А граючись з іншими малими Хухами, радо приставала на вся­ку забавку, до якої її кликали. І ніколи ніхто не бачив, щоб вона колись гнівалась чи була роздратованою.
Картка 2
Відгадайте загадки. Чому змінилося значення слів? Запишіть загад­ки, підкресліть у них приголосні.
   З [к] дерева захищає
    І на них Вона завжди;
З [н] звірятко заховає,
Коли треба, від біди.
(Кора нора)
На неї птах сідає,
Вона його гойдає,
А коли [к] на [б] змінить,—
Звірятком стане вмить.
(Гілкабілка)
На Далекому я Сході
І завжди в морській воді;
Коли [к] на [г] заміниш,
Стану деревом тоді.
(Крабграб)
Картка 3

За даним початком закінчіть твір-мініатюру про тварин. Випиші слова, які відповідають схемам:
1.   Приголосний + голосний + приголосний + голосний.
2.    Голосний + приголосний + голосний.
3.    Приголосний + голосний + приголосний + приголосний + голосний

ЇЖАЧОК
Через пеньки і колоди чимчикує їжак. Тягне він у нору запашне  листя...
7. Представлення групами своїх робіт
V.Оцінювання підсумків уроку
1.     Перевірка передбачень, записаних на початку уроку.
2. Метод «Мікрофон»
Учні відповідають на запитання: «Чим збагатив мене сьогоднішній урок? Що нового я дізнався?»
3.Самооцінка роботи на уроці (див. додаток № 3)
VI. Домашнє завдання (на вибір учнів)
1.  Написати твір-мініатюру на тему «Подорож до країни Фонетики».
2.      Скласти  план до теми «Звуки мови. Голосні і приголосні звуки».
Додаток № 1
Пам’ятка. Складання сенкана
Сенкан — п’ятирядковий неримований вірш. Сенкан може бути присвячений  різним темам.

№ рядка
Кількість слів
Що означають слова?
Питання до слів
1
Одне
Тему
Хто? Що?
2
Два і більше
Опис теми
Який (-а, -е)?
Чий (-я, -е)?
3
Три і більше
Дію
Що робить?
4
Чотири і більше
Фраза
Що з ним роблять?
5
одне
Разом з першим словом (темою) утворює речення типу: Мова – це основа


Зразок складання сенкана:
1.     Мова.
2.     Чарівна , мелодійна, рідна, вишнева, солов’їна.
3.     Лунає, дзвенить, плекає, навчає.
4.     Я люблю тебе, рідна мово.
5.     Ти українського народу є основа.
                                                                                     Додаток 2.
Як працювати в групі
Швидко  розділіть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі,
  Головний (спікер)
·        Зачитує завдання групи;
·        організовує порядок виконання;
·        пропонує учасникам групи висловитися по черзі;
·        підбиває підсумки роботи;
·        за згодою групи визначає доповідача.


Секретар:
     веде коротко і розбірливо запис результатів роботи своєї групи;
    як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.
Посередник:
     стежить за часом;                                     
     заохочує групу до роботи.
Доповідач:
     чітко висловлює думку, якої дійшла група;
    доповідає про результати роботи групи;
2.    Починайте висловлюватися-спочатку за бажанням, а потім по черзі.
3.    Дотримуйтесь правил активного слухання, головне — не перебивай­те одне одного.
4.  Обговорюйте, ідеї, а  не особи учнів, які висловлювали цю ідею.
5.  Утримайтесь від оцінок та образ учасників групи.
6. Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках може бу­ти особлива думка і вона має право на існування.                                           
Додаток № 3
Пам’ятка. Картка самооцінки учнів на уроці
Картка самооцінки роботи на уроці
Дата ______________ Прізвище _________

№ п/п
Як я працював на уроці
Коментар учня
Оцінка
1
Я повторив раніше вивчений матеріал


2
Я висловлював нові ідеї


3
Я плідно працював у парі, виконував пись­мові вправи


4
Зможу скласти узагальнювальну розповідь із наведенням прикладів


5
Настрій на уроці, мої очікування









                                                                                         ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ ПРИГОЛОСНІ.
                                             ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ

Мета:        вчити учнів розрізняти і правильно вимовляти тверді таї
м’які приголосні; удосконалювати уміння та навички учнів,  пов’язані з розрізненням твердих і м’яких приголосних; роз­вивати пам'ять, логічне мислення, увагу, творчі здібності; виховувати в учнів бережливе ставлення до природи, поваг до національних символів, пізнавальний інтерес до мови.

Тип:           уроку: формування умінь і навичок.
Обладнання: підручник, епіграф на дошці, картки-пам’ятки «Фонетика.
Графіка», комп'ютер.
Форми роботи: групова, фронтальна, індивідуальна.
Методи роботи: слово вчителя, евристична бесіда, самостійна творча ро­бота, метод «Мікрофон».
Звуки і букви навчись розрізняти —
 Глибоко будеш фонетику знати.
І. Павліха
ХІД. УРОКУ
І. Організаційний момент.
Емоційна  підготовка учнів до роботи на уроці.
    ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
(На моніторі комп’ютера зображені питання до гри)
І. Гра  «Знайди і виправ помилку»
1. Фонетика — це розділ мовознавства, що вивчає знаки письма.
2. В українській мові 6 голосних звуків і 37 приголосних.
3. Голосні звуки утворюються за допомогою шуму.
4. Звуки мови  — це те, що ми бачимо й пишемо.
5. У слові  Батьківщина 11 букв і 11 звуків.
2.  Метод «Мікрофон».
Розповісти  про звуки мови, голосні і приголосні звуки, передаючи уявний мікрофон товаришу.
3. Взаємоперевірка домашнього завдання
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів
1.Творче  спостереження над мовним  матеріалом з елементами аналізу.
-         Зверніть увагу на пари слів, які зображені на моніторі. Чим вони потрібні, а чим  відрізняються? Запишіть слова у два стовпчики. Обґрунтуйте свій  вибір.
Рад - ряд, сад сядь, рис —- рись, лан лань, вив —- вів, лук - люк, перелаз - перелазь.
У результаті  бесіди з’являться записані ідеї, на основі яких виділя­ються тверді і м'які звуки.
ІV. Оголошення теми і мети уроку
V. Сприймання та осмислення матеріалу
1. Лінгвістична казка
- Зустрілись  якось Тверді і М’які Приголосні. Група Твердих приголосних  почала хизуватися перед М’якими.
  Ми завжди зберігаємо свою форму,— гордо заявив [г].
   У нас надзвичайно стійкі переконання,— з металом у голосі про­мовив [ґ].
—- Ми ніколи не піддаємося ніяким впливам,— прохрипів [х].
-          І завжди в усьому впевнені,-  додав [к].
Губні [б], [п], [в], [м], [ф] усі разом гордо закопилили губи і запи­шалися у своїй твердості і непохитності.
Навіть Шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж] і ті щось шепотіли про свою ці­леспрямованість і твердість.
  Я теж з вами, панове,— гаркнув [р], правда, тільки в кінці складу.
А М’які скромно мовчали. Адже вони мали надто м'який характер,;
щоб дорікати хвалькам за їхню твердоголовість і твердолобість. І тільки найм’якший [й], у якого ніколи не було твердої пари, як у інших М’яких Приголосних, тихенько промовив, звертаючись до Твердих:                                                 
  А може, ви хоч іноді пом’якшуєтесь?
    Іноді ми можемо трохи поступитися з поваги до сусіда [і] та ще, деяких сусідів і пом’якшитись, але щоб стати М'якими (!!!) — ні, цього  ніколи не буде! — дружно ствердили Тверді Приголосні.
  Через що виникла суперечка у Твердих і М’яких Приголосних?
  Які групи Твердих Приголосних беруть участь у розмові?
  Який М’який Приголосний ніколи не мав твердої пари?    
Перед яким звуком Тверді Приголосні все ж таки пом’якшуються?
32
3
В
У
К
И
Тверді, що не мають парних м’яких (13 звуків)
[в], [м], [п], [б], [ф], [г], [ґ], [х], [к], [ж], [ч], [ш], [дж]
Тверді
9 пар + 1
[Д]
[т]
[З]
[с]
[ц]
[л]
[Н]
[дз]
[р]
М’які
[Д']
[т']
[З]
[С]
[ч]
[л'1
[Н']
[дз']
[р']
[й]



Тверді, які не мають парних м'яких, перед і пом’якшуються, стають: напівпом'якшеними: [зав’ір'уха], [г’іс'т'].
[ ' ] -  позначення м’якості приголосного                        
[  *] -  позначення пом’якшення приголосного               
 2. Робота з карткою-пам’яткою «Приголосні тверді  і м’які». Бесіда .
   Яка кількість твердих приголосних не має парних м’яких? Наведіть приклади цих звуків. У якому випадку вони пом’якшуються?
    Які тверді приголосні мають парні м’які? Яку кількість пар вони складають?
  • Як позначається м’якість приголосного на письмі?   
3. Робота з текстом                                                   
- Яка рослина зображена на екрані? Що ви знаєте про її цілющі властивості?
Прослухайте текст. Визначте тему й основну думку. Доберіть заго­ловок.
***
Стоїть при дорозі калина. Хто йде, той милується нею. Гарна вона кожної пори року. Навесні вбирається калина у смарагдове листя з білим мереживом квіток. Духмяні запашні квіти милують око. Згодом на місці суцвіть з’являться важкі кетяги, зарум’яняться.
А прийде осінь — не мине й калини, прибереже для неї найчарівніші варті. Навіть зима не насмілиться зірвати це чудове намисто. Обережно Притрусить його сніжком, і стане воно цілющим.
Так  і стоїть калина, гостинно пригощає ягідками пташок і перехожих.
Запитання до тексту
1. Чому народ з пошаною ставиться до цієї рослини? Яке прислів’я го­ворить про це?
2. Випишіть з тексту 10 слів з м’якими та 10 слів з твердими приголо­сними.
Народознавчий довідник
Калина  — найулюбленіша рослина українців» Вона широко використовується у народній обрядовості, особливо на весіллі. Вона незамінний рослинний лікар. На нашій планеті росте 200 видів калини, а в Україні найбільш поширені два види: звичайна і ціаниста. Понад 100 населених пунктів в нашій державі названо начесть цієї рослини. Оспівана калина І міг них, хороводах, легендах.
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Вдивляється у воду
 На свою хорошу вроду.
(Калина)
4. Загадки-жарти (робота в групах)
Лінивому не розгадать ніколи,
 кмітливому на відповідь — хвилина.
                     А буде наша загадка така:
                      три букви означають те, що й поле.
Додай знак м’якшення - і вже тварина
 з родини оленів, струнка й прудка.
Що це таке? (Лан, лань)
(Д. Білоус)
5. «Треба  поміркувати» (спостереження над мовним матеріалом)
·        Назвати слова, в яких останній звук позначається двома буквами. (Сіль, (день, пень...)
·        Чи однакові звуки у парах слів лось — ліс, джмільджем, чашка- лящ, гай- як, їдасій, лакляк, мійїм? Якщо є, то які саме?
VІ. Підсумок уроку. Технологія «Мікрофон»
            Сьогодні на уроці я дізнався...
            Я зрозумів...
            Я вивчив...
            Мене здивувало...
            Я збагатився інформацією про...
            Мене зацікавило повідомлення про...
            Я ніколи не чув про...
VIІ.  Домашнє завдання
Група А — створити сенкан «Калина», підібрати загадки про калину. Група Б — вправа № 182 з підручника.
Група В — написати творчу роботу «Без верби й калини — нема
України».










                ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ ПРИГОЛОСНІ
Мета:         вчити учнів розрізняти і правильно вимовляти дзвінкі та
глухі приголосні; удосконалювати уміння та навички учнів, пов’язані з розрізненням дзвінких і глухих приголосних; розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу, творчі здібно­сті; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до мови.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, епіграф на дошці, картки-пам’ятки «Фонетика.
Графіка», фея Фонетика, комп’ютер.
Форми роботи: групова, фронтальна, індивідуальна.
Методи роботи: слово вчителя, евристична бесіда, самостійна творча робота, метод «Мікрофон», сюжетно-рольова гра.
Нема мудріших, ніж народ, учителів.
У нього кожне слово – це перлина,
Це – праця, це – натхнення, це – людина.
                                      М.Рильський
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Емоційна підготовка учнів до роботи на уроці.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1.     Робота з картками біля дошки (2 учні)
Картка № 1
1.     Закінчіть прислів’я» Вкажіть тверді і м’які приголосні у вставлених словах.
Вік живи — вік…
За рідний край життя...
Зробив діло — гуляй…
Наука в ліс не веде, а з лісу...
Хочеш їсти калачі — не сиди на...
Картка № 2
1.             Дібрати пари до поданих слів так, щоб у кожній парі слова відрізня­лися тільки одним приголосним — м’яким чи твердим.
 Красе[н'], сі[л], [л] ук, [т] і[н'], си[н], ри[с'], [т]ам.
-  Яке слово зайве у завданні? Чому?
2.             Фронтальне опитування
«Чарівна торбинка» (учні по черзі витягують запитання з торбинки і дають відповідь).
*   Скільки в українській мові приголосних звуків?
*   Скільки в українській мові голосних звуків? Назвіть їх.
*   За допомогою чого утворюються голосні звуки?
*   Які мовні органи людини беруть участь у творенні звуків?
*   Які звуки становлять пари за твердістю і м’якістю?
*   Який звук завжди м’який?
*   Які тверді не мають парних м’яких?
3.             Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Сприймання і розуміння учнями навчального матеріалу
1.       Інсценівка
Вчитель. Сьогодні до вас на урок я прийшла не сама, а з чарівною гостею. Вам цікаво хто вона? Послухайте її розповідь — і все дізнаєтесь.
Фея Фонетика. Доброго дня, любі друзі! Я — фея Фонетика. Мені же приємно, що ви цікавитеся життям мого королівства. Напевно, вже  знайомі з деякими моїми мешканцями? Спробуйте їх назвати?
Так, це звуки —- Голосні та Приголосні, Приголосні М’які та Тверді.
Сьогодні я познайомлю вас ще з одними своїми помічниками. Але спочатку хочу трохи розповісти про них.
Якось я завітала у пташине царство. Мене привітав багатоголосий хор  птахів. Одні співали дзвінко-дзвінко, голос інших нагадував шум ріп і шелест трави.
І уявила я своє царство — царство звуків. Звуки так само, як і пташині голоси, розрізняються: одні утворилися за допомогою голосу і шуму в них переважає голос. Це дзвінкі приголосні. У вимові інших звуків чути лише шум. Їх називають глухими.
Також я помітила, що деякі дзвінкі і глухі звуки — родичі. Вони дуже схожі між собою, як близнята. Коли пошепки вимовиш [б], чується [п]  або скажеш дуже тихо [д], а почуєш [т]. Так я їх і попарувала. Утвори­лося одинадцять пар. Без пар залишилося дев’ять дзвінких приголосних і     один глухий. Ось вони, мої маленькі помічники:

Дзвінки та глухі
[б]
[д]
[д']
[ж]
[з]
[з']
[дж]
[дз]
[дз']
[ґ]
[г]
[п]
[т]
[т']
[ш]
[с]
[с']
[ч]
[ц]
[ц']
[к]
[х]
Дзвінкі приголосні, що не мають пари
[в]
[й]
[л]
[л']
[м]
[н]
[н']
[р]
[р']
Глухий приголосний, який не має пари
[ф]

Для того, щоб ви їх добре запам’ятали, я підготувала вам цікаві завдання.
2.  Робота в групах
Творче конструювання ( на моніторі комп’ютера зображені предмети: коса, рука,буква, гра, лин та ін..)
Додавши дзвінкий приголосний, утворити нові слова від таких слів: коса (р), рука (в), буква (р), вір (звір), гра (грам), лин (млин).
Додавши глухий приголосний, утворити нові слова від таких слів:  коса (козак), буря (буряк), трава (страва), гра (грак), мак (смак), міх (сміх), лан (план), лід (плід), порт (спорт).
3.  Гра «Допоможи звуку, що заблукав»
[б],[д],[з],[ж],[ц],[дж],[ з'], [ґ]
[т],[ц'],[к],[х],[дз],[ш],[ ч], [п]

4.  Колективна робота з текстом.
Прочитати текст. Про що в ньому розповідається? Визначити тему й основну думку. До якого стилю мовлення належить тест?
Прислів’я – один із видів усної народної творчості. З давніх-давен прислів’ями люди виражали свої знання про різні явища життя суспільства і природи.
Наприклад, вирощуючи зернові і городину, люди переконалися, землю слід підживлювати, і цей досвід висловили так: «Хто землю удобряє, тому й земля повертає». Є багато прислів’їв про те, як берегти здоров’я, честь, рідну землю, ставитись до людей.
Частіше прислухайтеся до цих перлин народної мудрості, адже безцінна скарбниця знань.
   Дібрати до тексту заголовок.
   Знайти приголосні звуки у другому реченні. Визначити, які з них приголосні дзвінкі, а які — глухі.
5.      Гра «Знайди пару звуку»
| б] [ш] [т] [ц] [ч] [дж] [дз] [к]
|х] [с] [ж] [г] [ґ] [п] [д] [з]
Фея Фонетика. Молодці! Ви добре справились із всіма моїми за­даниями. Бажаю подальших успіхів у вивченні фонетики. До нових зу­стрічей.
IV.  Підсумки уроку. Оцінювання. Метод «Мікрофон»
     Що  нового дізнались на уроці?
     Хто задоволений своєю роботою?
     Кому сподобались відповіді сусіда по парті?
     Приклейте смужечку зі своїм прізвищем на ту оцінку, на яку ви сьогодні попрацювали.
V.     Домашнє завдання
1         група — запишіть п’ять прислів'їв про працю, підкресліть дзвінкі приголосні один раз, а глухі — двічі.
2   група — підберіть приклади слів, у яких при заміні дзвінкого звуку на глухий чи навпаки утворювались би нові слова.
3      група напишіть твір-мініатюру на тему «Чарівна країна Приголосних звуків».








Немає коментарів:

Дописати коментар